Він нарешті присів за стіл. Обхопив голову руками. Тіло, стомлене від непосильної роботи, неприємно нило. Чоловік все життя важко працював.
«Чому я на роботі надриваюсь як віл?» - запитав сам себе він.
По його обличчю скотилась разом з потом сльоза. Вона була солоною.
«Чому саме мені дісталась така важка доля?» - виникло в нього друге запитання.
По лиці скотилась інша сльоза, на цей раз гірка.
«Та доки це все триватиме?» - чоловік весь аж скипів.
Третя сльоза прямо бризнула йому з ока. Вона була злою. Він з гнівом ударив кулаком по столу. Удар виявився невдалим, по краю стола. На збитих кінчиках пальців появилась кров.
«Та що ж це таке?» - вирвалось у нього і на очах забриніла ще одна сльоза - жалю.
«Господи! Що зі мною діється? Захисти мене . Прийми мене до себе. Я не можу так далі жити,» - з мольбою він закрив обличчя руками.
З очей скапнула ще одна сльоза. Йому вона видалась солодкою, бо з нею вперше прийшло заспокоєння, мир на серце. Ця сльоза була Божа.
Сльози перемішались, та все одно залишались солодкими.
«Напевне вся наша важка праця разом з гіркотою нашої долі вилились в моря і океани, що оточують землю, - чомусь подумав чоловік. Сум і біль приводять нас до того, що ми нарешті задумуємось над нашим життям. Прісноводні ріки, впадаючи в морські глибини, розчиняються в них і собі стають солоними. Ця вода випаровується, піднімається в небо, перетворюючись в пухнасті хмаринки. Вона залишає на землі сіль, а згодом випадає у вигляді солодкого дощу, напуваючи всіх хто прагне жити. Бо те, що сходить з неба - чисте, і дає життя!»
Мучинский Николай ,
Тернополь, Украина
Женат. Двое дочерей.Собираю разные удивительные истории-свидетельства, которые случаются с нами в реальной жизни ибо Господь творит чудеса и по сей день. С Божьей помощью пишу по них рассказы, в основном на украинском языке. Есть и небольшая часть рассказов надуманных. Они из личных наблюдений и рассуждений, или сотканы из нескольких историй.
Божих Вам благословений! e-mail автора:ilkivkolja@i.ua
Прочитано 11399 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
