Тихий вітер віяння Твого.
Тихий спокій. Більше того – мир.
Серця новизна. Твоя любов
Змінює веселкою грозу минулих днів.
Ти шляхетний у Своїй красі.
Твоя слава необмежена літами.
Мир Твій шириться до чистої душі,
із глибин якої досвід Тебе славить.
Ти прийшов. Всі запитання,
Чий тягар бентежив розум, душу, дух,
Зрозумілі, малоцінні в порівнянні
З змістом волі в чині Твоїх рук.
і в безодні Провидіння правоти
Тліє все людське, стереотипне,
Наділяєш бо суттєвим долю – тільки Ти,
І даєш спокій душі, який не зникне.
Твого миру не розірве грім,
Хоч, як блискавки, впадуть випробування,
Не порушить тиші, що у спокої святім,
Бо звелів Ти сповнитись і твердістю й Богопізнанням.
Твого миру не огорне сум,
Бо зростає він у радість в Дусі.
Твого миру – праведність є грунт,
І Довіра, і віддача болю Богу в руки.
Твого миру не заглушить шум
Вуличних клопот і поспіху життя.
Якщо серцем Він цінується, то Бог
Збереже у мирі душу до кінця.
А кінець прийде. Й тоді віч-на-віч
Ми зустрінемось біля воріт.
Щастям повним, честю і бажанням давнім
Стало б мені чути: “Мир тобі!”
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Чудовий вірш!
Але...
1. Чи не варто у останньому рядку 3-ї строфи "з" замінити на "зі"? Або ще попрацювати над цим міцем.
2. Зміна ритму у передостанній строфі не дуже бажана: збиває-перериває загальне емоційне сприйняття і примушує до аналітичних пошуків й перевірки.
3. Чи не варто дооформити 2-й рядок 1-ї строфи перенесенням слова "мир" у сходинку?
Ну й таке інше...
Щасти ВАм!
Тищенко Светлана
2008-10-09 17:30:23
Молодец, классный стих! И все другие тоже! Спасибо!
Тобой написанные строки... - Леонтий Жидков Действительно, я так ощущаю, что стихи приходят "с небесной выси". И,
слава Богу, если успеваешь их записать в точности. И неделями-месяцами мучаешься, когда в них какое-то слово "не родное", когда не дослышал, не понял, а спросить, так ответ-то не всегда приходит сразу.
Проза : Дядя Саша - Fylhbfyjd Gfdtk Это я тоже пытался пробить как рубрику.История такова :в конце прошлого столетия процветало точто я обозначаю психологической прозой.Было множество самиздатов во многих регионах,писали люди и непризнанные,и талантливейшие ,и гениальные ,и всякие.Многие из них ушли в сатанизм.Волна пробежала года с 95 из Питера,была там такая поэтесса Маслакова Т .Ю. В этом и была причина,что покинул их.Единицы из них реализовались,стали звздами.Ая ушёл в православную Церковь,где тайно молился о них,что позже запретили,ибо "грехи переходят".И имя мне Никто и зовут меня -Никак.Рубрика о некоторых из них не прошла,материалы (как обычно ) пропали.Но всё - равно вот ЖАЛКО,хоть и не видел их не разу:знаю что доводит талант до точки...
Это в Сер.Веке спивались,вешались,а сейчас такая вот трагедия...
ПРОСТИТЕ,в первый раз как публиковал тут сеть вырубилась
