На господарському дворі стояв неймовірний галас. Проте серед нього більше від усіх виділялось два голоси:
- Ко-ко-ко-ко-о-о-о!!! - лементувала квочка Білобочка.
- Ге-ге-ге-ге-е-е-е!!! – гелготала гуска Біла блузка.
Раптом голосне:
- Гав! Гав! - поклало край усьому. Це втрутився сторожовий пес Сірко. Галас враз ущух, наче ножем відрізало.
- Буль-бу-ль-б-у-ль!!! Замовкніть! - хоча усі вже й так мовчали, сердито булькнув набундючений індик. – Давайте по черзі вислухаємо обидві сторони!
- Так ось, пане суддя, - звернулася до нього розтріпана квочка, - я й кажу: «Грається мій Петрусь, нікому нічим не мішає, аж тут налітає на нього цей довгошиїй Генусик і ну його кусати, ну його ображати. З переляку, мій маленький синочок, від цього розбишаки аж під тин заховався. Так до вечора там й просидів - вилізти боявся. Тож я його заледве знайшла».
- Неправда! Неправда! - за апелювала на те гуска. – Село! Мій Генусик не довгошиїй, у нього просто аристократична зовнішність. І ніякий він не шибеник, якби Петрусь його не дразнив, то він би його і не чіпав.
Тут на подвір’ї знову здійнявся шум і гам…. За квочку вступилися кури і півень, за гуску гуси з гусаком.
- Гав! Гав! - холодним душем на них роздався собачий гавкіт. Це знову подав свій голос Сірко. – Прошу тиші! Суд іде!
- Я хочу почути свідків по цій справі! - продовжував вести судове засідання індик.
- Сірко!
- Сірко! - майже одночасно вигукнули ворогуючі сторони.
Свідок вийшов наперед. Він стояв і чухався за вухом. Сірко мав чого чухатися, бо хоч і бачив насправді все що відбувалося між Петрусем і Генусиком, та сказати не міг. Щоб відкрити правду, потрібно було би визнати, що він, будучи на посту, спочатку через сон, а потім через лінощі, допустив аби сутичка відбулася на свіжоскопаних грядках. Якби господиня про це дізналася, то за те що він не пильнував її грядок, Сірко і сам міг скоштувати добрячого прочухана. Тим часом і квочка з гускою подумали про те ж саме і прикусили язики. Все що міг сказати Сірко, було лише:
- Пане суддя! - звернувся він до індика. - Я на той час був у іншому кінці двору тож добре й розгледіти не зумів, що там діялось.
- Є ще інші свідки!? - запитав головуючий.
Всі мовчали, бо кожен щось на той час та й робив не так. Та й ворогом квочки, а тим паче гуски ніхто не хотів бути.
- А може б ви помирились? - обережно запитав індик.
- З цією!? Теж мені, велике цабе! - квочка, взявшись в боки презирливо глянула на гуску. - Ніколи! Та я краще у суп попаду ніж помирюсь!
- Ніколи! - відвернула гордо голову гуска. - Та хай з мене печеню зроблять! Ніколи!
- А дивіться як Петрусь з Генусиком гарно граються. Вчора билися, нині помирилися! Видно мудрих батьків мають, - раптом роздався голос старої качки, яка щойно підійшла до гурту. – А я й повірила якійсь сороці, що квочка на гуску в суд подала.
Враз навкруги наступила тиша. Голови присутніх спочатку повернулись в сторону качки, потім дітей, що разом весело грались, потім знову до старої.
- Я знов щось не те сказала? - продовжила та, здивовано водячи підсліпуватими очима...
25.06.09.
Мучинский Николай ,
Тернополь, Украина
Женат. Двое дочерей.Собираю разные удивительные истории-свидетельства, которые случаются с нами в реальной жизни ибо Господь творит чудеса и по сей день. С Божьей помощью пишу по них рассказы, в основном на украинском языке. Есть и небольшая часть рассказов надуманных. Они из личных наблюдений и рассуждений, или сотканы из нескольких историй.
Божих Вам благословений! e-mail автора:ilkivkolja@i.ua
Прочитано 10553 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оригинальный рассказ. Рада, что вы снова объявились. Как дела? Комментарий автора: Спасибо!
Нашу фирму почти закрыли, сократили 2/3 работников и меня в том числе. Появилось время, покуда найдется что нибудь подходящее, и все же пишу редко, да и не все публикую.К всему остальному, понемногу привыкаю.
Успехов Вам!!!
Поэзия : К совершенству - Наталия Минаева Слава Богу за ювелиров-редакторов!
Гончарное искусство
Гончарная керамика – это грубокерамические изделия с крупнозернистым естественно окрашенным черепком. Вырабатывают их из гончарных глин с добавками отощителей; водопоглощение – 15-16%; частично или полностью покрывают легкоплавкими глазурями. Из гончарной керамики изготавливают хозяйственную посуду и частично декоративные изделия.
По наличию глазури керамические изделия подразделяют на глазурованные и неглазурованные. Глазури могут быть прозрачными и заглушенными, бесцветными и цветными (одно- и многоцветными), с поверхностью блестящей, матовой , ирризирующей, с рисунком «кракле» и другие.
Гончарное искусство – история, эстетика, технология, мастерство и теория художественных стилей
Самое сложное в жизни каждого человека – это найти свое место в жизни, найти самого себя. И только найдя его, человек может проявить все свои незаурядные способности, которые у него, конечно же, есть.
Сколько «погибло» великих кинорежиссеров до того как появилось киноискусство? Но в данном случае никто не виноват – так складывалась на земле история искусств.
Но есть один вид искусства, который людьми просто-напросто был забыт, отодвинут на обочину исторического развития и низведен с высоты Ремесла до заурядности ремесленничества. Это гончарное искусство.
Надо сказать, что гончары – это наиболее разносторонние художники. Гончар обязан знать:
– эстетику
– археологию
– историю искусств
– теорию конструирования форм
– теорию цвета
– основы неорганической химии
– основы теплотехники
– материаловедение
– общую историю культуры
– теорию орнамента
– обладать навыками работы на гончарном круге
– обладать навыками скульптура
И, может быть, самое главное, что дает человеку умение работать на гончарном круге – это душевное равновесие, такое, в каком пребывает глиняный сосуд, который вырастает на ваших глазах из простого куска глины.
Гончарный круг:
– это и своеобразная машина времени – ему уже более 4-х тысяч лет, а он практически не изменил своей конструкции
– это и тренажер
– это и инструмент
– это настройщик вашей души.
