Мы-племя опаленной суши
В лесах бетона и стекла,
Запарафиненные души,
Загрешневелые тела.
Мы племя ветреного духа,
Мы племя ветреных сердец,
Не видит глаз,не слышит ухо,
Темны начало и конец.
Мы в сад колючий наслаждений
Все смотрим,чем нас не корми.
Нам скучно--больше развлечений!
И наш девиз-"не утоми!"
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Душа шукає душу - Василь Мартинюк "...Душа зв’язалася з душею..." - ці слова з
Першої книги Самуїлової, 18:1, я обрав епіграфом до запропонованого вірша. А написав його, коли почував себе дуже самотнім, коли мене не розуміли ні рідні по крові, ні рідні по вірі, і тільки раптове усвідомлення близькості Господа Ісуса Христа дало мені утіху і спокій. Слава Ісусу!
