Пил зірвавсь за ногами Христа і... осів -
Oх, ця сила тяжіння до центру Землі!
Учні вклякли від дива. Забракло їм слів.
Постать вчителя танула в сонячній млі...
Вище й вище Ісус... Світ пустів на очах.
Гострий біль від розлуки, самотності щем,
Велич миті священної, трепетний страх
В ноги учнів вливались гарячим свинцем.
Ось і все. Наче сон. Все дійшло до кінця.
Ген, он хмари назустріч Ісусу пливуть...
Пригадались слова: Я піду до Отця.
Тільки зараз відкрилась їх істинна суть.
Раптом анголи, в білих одежах як сніг,
Стали поряд і вивели їх з сум'яття.
Йшли назад вже від щастя не чуючи ніг-
Їх наповнили вщерть неземні почуття.
Став цей день переломним для всіх християн:
Він земного тяжіння закон скасував.
Ті ж орбіта, місця де родились, Йордан...
Та заобрійний край нам Вітчизною став.
Там від слави Господньої сяє ефір,
Там свобода без зла, мир, любов, чистота!
Тягне в край той нас, драмам всім наперекір,
Гравітація крові Ісуса Христа.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Одноклассникам - Лариса Зуйкова С недавнего времени приступила к свидетельству о Божьей любви через сайт "Одноклассники"
(встреча у Альки Брусова 21.04.2000г.)
Поэзия : Пыль прошлого .... - Николай Зимин Приходят и уходят дни ,
Те , что полны то тьмой , то светом .
Где льются серые дожди
Слезами нашими и неба .
И пыль от стоптаных штиблет ,
Что износили наши ноги ,
Сме шавшись с пылью прошлых лет ,
Плывет по жизненной дороге .
И что нас ждет за тем углом ,
Судьбы крутым тем поворотом ,
Не знаем мы , но все о том
На небе все же знает кто – то ...
