Ах время-как ты быстротечно
И на земле ничто не вечно.
Тебя ведь тоже Бог создал,
Рапоряжаться нам,им,дал.
Оно теперь в наших руках,
Но отвечать на небесах.
Теперь мы за него в ответе,
Как проживём мы годы эти.
Может без цели,без заботы,
Или отдать себя работе.
С утра до вечера пахать,
Чтобы богатым очень стать.
Может быть в спорте преуспеть
И самолюбие задеть,
Чтобы другим завидно было,
Ну нет, не стоит тратить силы
На то,что только для себя,
Так не спасёшься от огня.
Тогда ведь грех тебя заполнит,
И вечность будет очень больно.
Лучше любовью одарить
И словом Божьим дорожить.
Не тратить время,как транжиры,
Не покрываться слоем жира.
Слово нести тем,кто не знает,
Пусть сердце Бога прославляет.
Время летит,не будь беспечным
К братьям и сёстрам будь сердечным.
И когда встанешь перед Богом
Тебе откроется дорога
Туда-где счастье и сердечность,
С Иисусом, там,ты будешь вечность.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
