Ти не моє, тебе ж кохаю,
О, дивне місто, чарівне!
Бува порою пригадаю,
То серце тішиться моє.
В тобі прожиті дні і роки,
Зустріті ранки, вечори...
Милують серце, тішать очі
Ті згадки, фото, кольори.
Тебе не можу я забути,
Хоч промайнули вже роки.
Благословляти хочу, буду:
"О, Львове, з Господом живи!"
Ти неймовірне, ти чудове,
І все в мені говорить: "Так".
Його зігріла Ти, Любове,
Й це відчуває в ньому всяк.
В цім місті дивна атмосфера,
(Думки підносяться у вись),
Бо сотні в ролі волонтера,
В молитві до Христа злились.
Цей край промолений, я знаю,
Й тому благословенний він.
За тих, хто молиться, прохаю:
"Ісусе Христе, дай їм сил.
Дай їм любові, дай терпіння,
Наснаги, віри, доброти,
Щоб сіяли святе насіння,
Їм в цьому, Боже, поможи".
|
