А Ти до мене- зорями коштовними,
А Ти до мене- травами шовковими,
А взимку - снігопадами пухнастими
Й деревами, що в інеї сріблястому;
Багряним листям осені плакучої,
А навесні - деревами квітучими,
Весільним цвітом молодої вишеньки
Й каштаном за вікном, свічками вишитим;
І птаства стоголосими октавами,
Пшеничними ланами золотавими.
А Ти до мене- нивами родючими,
Полями з травами -цілющими, пахучими.
А Ти до мене чудо-покривалами
Землі уквітчаної квітами-загравами,
Всі кольори веселки в них виблискують-
Я в них Твою святу любов прочитую.
До мене Ти - коханням від коханого,
І ніжним поглядом донькИ і маминим,
Турбуєшся через мою родину Ти
Їх спілкуванням цінними хвилинами.
...А ще для мене- на хресті збичований,
Вінцем терновим, гострим коронований,
Для мене Кров пролив Свою пречистую,
Помер, воскрес й вознісся урочисто так!
Мене знайшов і спас Собі, для вічності
Й з Тобою в нас завіт любові й вірності!
Живу й у всьому бачу Твою милість я
І вічно хочу славити Тебе , Твоє святе Ім"я!
Ти мій Творець, Спаситель і Цілитель Ти,
Один єдиний Бог, такого більше не знайти!
Від всього серця я Тобі вклоняюся.
Хай слава Тобі до небес здіймається!
Єдиний Бог - Отець, і Син, і Дух Святий,
Хвала Тобі навіки, мій Господь благий!
Надежда Горбатюк,
Украина
Християнка, люблю Господа. Вчуся любити ближнього...
Прочитано 3394 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Баллада Атоса - Лялин Андрей Владимирович (LAVScan) Мой взгляд, с Надеждой брошенный вдаль грядущего Будущего, ласкают и радуют призрачные очертания Нового мира, в котором живёт Истина, и нет места - злу, порочности и личному несовершенству…
Но, мой слух, уставший от стонов действительности, улавливает в текущем Настоящем, Невыразимую боль тела Человеческого, изъеденного неизлечимыми пороками и тяжкими язвами, соз-ДАННОГО по Образу и Подобию Божьему, но вследствие Недостаточной Духовности и Нравственности, вынужденно обрекающего себя на - Тоску, Страдания и Разложение…
…Того самого мира, в котором Дух - радостно ожидает Избавления и Чуда…
…но, и Того же мира, в котором тело - скорбно готовится к своему последнему Сну…
Когда уже невозможно что-то - исправить и исцелить, остаётся только – Соз-ДАТЬ это заново, учитывая опыт прежних неудач…
